Освітня програма - це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями результатів навчання. Основою для розроблення освітньої програми є Державний стандарт загальної середньої освіти відповідного рівня.

Освітня програма має містити:

• загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
• перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;
• форми організації освітнього процесу;
• опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• інші освітні компоненти (за рішенням закладу загальної середньої освіти).

Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.

Міністерство освіти і науки України затверджує типові освітні програми які спрямовані на реалізацію мети та завдань освітньої галузі. Заклади загальної середньої освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Навчальні програми предметів та курсів створюють вчителі (самостійно або об'єднавшись) на основі стандарту, або за зразком типової (модельної) навчальної програми.

 ЗАТВЕРДЖУЮ

директор Острожанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Соколівської сільської ради

__________ О.В. Бурлака

 «19» червня 2020

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Острожанського закладу загальної середньої освіти  І-ІІІ ступенів

Соколівської сільської ради

на 2020/2021 навчальний рік

СХВАЛЕНО

на засіданні педагогічної ради Острожанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Соколівської сільської ради

 протокол від 02.06.2020 № 6

Голова педагогічної ради, директор О.В. Бурлака

 Структура освітньої програми

І. Загальні положення .............................................................................3

ІІ. Організація освітнього процесу........................................................6

ІІІ. Ключові компетентності ..................................................................7

ІV. Наскрізні лінії та вміння здобувачів освіти 1-11-х класів ........14

V. Освітні галузі (предмети).................................................................17

 VІ. Форми організації освітнього процесу .........................................20

VІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти............................................................................................21

 VІІІ. Перелік навчальних програм.....................................................21

IX. Додатки .............................................................................................30

І. Загальні положення

Освітня програма Острожанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Соколівської сільської ради на 2019/2020 навчальний рік розроблена згідно з Конституцією України (ст. 53), на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та складена відповідно до основних вимог нормативних документів:

· Розпорядження № 988 Концепції Нової української школи та Розпорядження Кабінету Міністрів України № 903-р від 13.12.2017 «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»

· Постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»

· Постанови Кабінету міністрів України від 24.07.2019 №688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти»

· Постанови Кабінету міністрів України від 20.04.2011 року №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»

 · Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №538 від 07.08.2013 р.)

· Наказу МОН України. 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»

 · Наказу МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»

· Наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»

· Наказу МОН України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»

· Наказу МОН України від 28.11.2019 №1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»

·Наказу МОН України від 19.08.2016 №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»

· Наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»

· Наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти

 · Наказу МОН України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06 березня 2002 р. за № 229/6517 «Про 4 затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, а також

· Листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»

· Листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»

· Листа МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей»

· Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України 14.08.2001 №6, погоджених Листом Міністерства освіти і науки України 05.06.2001 №1/12-1459 і інших нормативних документів щодо діяльності закладу освіти, спрямованих на реалізацію освітніх потреб особистості та задоволення викликів суспільства.

 За Статутом головною метою роботи Острожанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Соколівської сільської ради є забезпечення реалізації права учнів на здобуття повної загальної середньої освіти, створення сприятливих умов для збереження і зміцнення здоров'я здобувачів освіти, здатних до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, які мають прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готових до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, виховання самодостатньої особистості через систему життєвого самоврядування, впровадження сучасних педагогічних освітніх технологій та інноваційних методик. Повна загальна середня освіта Острожанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Соколівської сільської ради має три рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:

 початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п’ять років; профільна середня освіта тривалістю два роки.

 Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

 · дитиноцентризму і природовідповідності;

 · узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

· науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

 · наступності і перспективності навчання; 5

· взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

 · логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

· можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

 · творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

· адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту» мовою освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є державна мова.

Зарахування учнів до школи здійснюється на підставі заяви батьків, або осіб, які їх замінюють. До закладу для здобуття початкової освіти обов’язково зараховуються (у разі подання батьками відповідної заяви) усі діти, які проживають на території обслуговування закладу освіти (село Острожани та село Зюбриха). Здобуття загальної середньої освіти у закладі відбувається за очною (денною) формою (1-11 класи) . Ліцензований обсяг Острожанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Соколівської сільської ради  складає 450 учнів. У 2020/2021 навчальному році в закладі функціонуватимуть 11 класів, в яких будуть навчатися 105 учнів: у школі І ступеня – 4 класи (44 учні), у школі ІІ ступеня – 5 класів (50 учнів), у школі ІІІ ступеня – 2 класи (11 учні). Режим роботи закладу освіти – одна зміна . Детальний опис режиму роботи закладу освіти та розклад дзвінків у додатку № 7. Для забезпечення якісних освітніх послуг, наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу, заклад користується Положенням про академічну доброчесність закладу (додаток № 8). На основі освітньої програми закладу освіти, заклад складає та затверджує річний навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу. Річний навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками  навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації. Варіативну складову конкретизовано, враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових.

ІІ. Організація освітнього процесу

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани закладів загальної середньої освіти І ступеня передбачають реалізацію освітніх галузей Базових навчальних планів Державних стандартів через окремі предмети. Зміст навчальних предметів та інтегрованих курсів, також очікувані результати освітньої діяльності учнів початкової школи окреслено в Базовому навчальному плані початкової освіти для класів з українською мовою навчання представників корінних народів, національних меншин. Навчальний план для 4 класу розроблено на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», наказу №407 від 20.04.2018, листа Міністерства освіти і науки України №01/09-254 від 20.04.2018, що регламентують роботу педагогічного колективу в 4 класі на 2020/2021 навчальний рік. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах І ступеня в додатках №1- 4. Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про 7 затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах – додаток №5. Навчальний план здобувачів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня  розроблено на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірковообов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ІІІ ступеня (додаток №6).

 ІІІ. Ключові компетентності

Досягнення мети, тим самим призначення школи, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

- вільне володіння державною мовою;

- здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

- математична компетентність;

- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

 - інноваційність;

- екологічна компетентність;

 - інформаційно-комунікаційна компетентність;

- навчання впродовж життя;

 - громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

 - культурна компетентність;

 - підприємливість та фінансова грамотність;

- інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Ключові компетентності та очікувані результати здобувачів освіти 1-3 х класів

1. Вільне володіння державною мовою. У процесі навчання на першому освітньому рівні ця компетентність виявляється передусім через уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко й аргументовано пояснювати факти, а також через любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовияву, готовність уживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами. Формування цієї компетентності передбачає, що здобувачі активно використовують рідну мову в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади. Здобувачі зможуть належно розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, розуміти культурний контекст, матимуть навички міжкультурного спілкування;

3.Математична компетентність. Здобувачі виявляють прості математичні залежності в навколишньому світі, моделюють процеси й ситуації, застосовуючи математичні відношення та вимірювання, усвідомлюють роль математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

 4. Компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій. Основу формування цієї компетентності в початковій школі становлять допитливість, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи разом з іншими спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ за допомогою спостереження та дослідження;

 5.Екологічна компетентність. Здобувачі початкової освіти усвідомлюють основи екологічного природокористування, дотримуються правил природоохоронної поведінки, ощадно використовують природні ресурси, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

6. Інформаційно-комунікаційна компетентність. Здобувачі початкової освіти опановують основи цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатні безпечно та етично використовувати засоби інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

7. Навчання впродовж життя. Здобувачі початкової освіти опановують уміння і навички, необхідні для подальшої навчальної діяльності, організовують власне навчальне довкілля, вчаться здобувати нову інформацію й застосовувати  її для оцінювання навчальних потреб, окреслюють власні навчальні цілі та способи їх досягнення, навчаються працювати самостійно і в групі;

8. Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей. Здобувачі початкової освіти співпрацюють з іншими здобувачами для досягнення спільної мети, активні в житті класу і школи, поважають права інших, уміють діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних із різними виявами дискримінації, цінують культурне розмаїття різних народів й ідентифікують себе як громадяни України, дбають про власне здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримуються здорового способу життя;

 9. Культурна компетентність. У початковій школі ця компетентність формується завдяки залученню здобувачів до різних видів мистецької творчості (образотворче та музичне мистецтво, хореографія, театр тощо), через розкриття і розвиток їхніх природних здібностей, творче вираження свого «Я»;

10. Підприємливість та фінансова грамотність. У початковій школі розвиток цієї групи компетентностей виявляється через ініціативність здобувачів, їхню готовність брати відповідальності за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці. Учні готові втілювати в життя ініційовані ними ідеї, приймати власні рішення;

 11. Інноваційність. Здобувачі початкової освіти виявляють відкритість до нових ідей, ініціюють зміни у близькому для них середовищі (клас, школа, громада тощо). Формування знань, умінь, ставлень, що є сутністю компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Ключові компетентності та очікувані результати здобувачів освіти 4 класу Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і  фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістовоінформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Ключові компетентності та очікувані результати здобувачів освіти 5-11-х класів  Ключові компетентності Компоненти  спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем  Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;  здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. 3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації  Основні компетентності у природничих науках і Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними технологіях пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу  Інформаційноцифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів 6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії  Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; 13 аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) 8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту 9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньоестетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних  видах мистецтва Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя ІV. Наскрізні лінії та вміння здобувачів освіти 1-11-х класів Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;  окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків. Наскрізна лінія Коротка характеристика Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.  Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 V. Освітні галузі (предмети)

В основу систематизації змісту освіти покладено освітні галузі, що реалізуються через навчальні предмети. У межах мовно-літературної галузі відповідно до типової навчальної програми з української мови для 1-3 класів закладів загальної середньої освіти у 1 класі вивчатиметься предмет «Українська мова (навчання грамоти)», у 2 класі - інтегрований курс «Українська мова та читання»; у 3 класі – окремі предмети «Українська мова» та «Літературне читання». «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська й історична» у 1 та 2 класах вивчатиметься інтегрований курс «Я досліджую світ»; зміст мистецької освітньої галузі у 1 та 2 класах буде реалізуватися через окремі предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво». у межах галузі «Суспільствознавство» у 5 класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6 класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». Відповідно до нової навчальної програми з математики (Алгебра та початки аналізу та геометрія) для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти освітня галузь «Математика» у 10 та 11 класах реалізуватиметься через вивчення окремих предметів: «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія». У І семестрі – 2 години геометрія та 1 година алгебра і початки аналізу, у ІІ семестрі навпаки – 1 година геометрія та 2 години алгебра і початки аналізу. Разом на вивчення алгебри і початків аналізу відводиться 54 години протягом року, а на геометрію 51 година. Вивчення базового предмета «Фізика і астрономія» у 10 та 11 класах буде здійснюватися як один предмет. Розподіл годин між предметами здійснюватиметься відповідно до навчальних програм. Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учнями 10 та 11 класу обрано два предмети – «Інформатика» та «Технології», що вивчатимуться одночасно в 10 і 11 класах 3 години на тиждень за два роки: 18 Вибірковообов’язкові предмети 10 клас, години на тиждень 11 клас, години на тиждень Інформатика 1/ 2 Технології 2 /1. Години фізичної культури в 1-11 класах не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Для здобувачів освіти 1-3-х класів (освітні галузі, предмети) Освітні галузі Предмети Мовно-літературна Українська мова (навчання грамоти) (1 клас) Інтегрований курс «Українська мова та читання» (2 клас) Українська мова (3 клас) Літературне читання .» (3 клас) Іноземна мова (англійська) Математична Математика Природнича, соціальна і здоров′язбережувальна, громадянська й історична Я досліджую світ Технологічна Дизайн і технології Інформатична Інформатика Мистецька Музичне мистецтво Образотворче мистецтво Фізкультурна Фізична культура Для здобувачів освіти 4 класу (освітні галузі, предмети) Освітні галузі Предмети Мови і літератури Українська мова Літературне читання РЛітературне читання* Іноземна мова (англійська) Математика Математика Природознавство Природознавство , Суспільствознавство Я у світі Мистецтво Музичне мистецтво Образотворче мистецтво Технології Трудове навчання Інформатика Здоров′я і фізична культура Основи здоров′я Фізична культура Для здобувачів освіти 5-9-х класів (освітні галузі, предмети) Освітні галузі Предмети Класи Мови і літератури Українська мова 5-9 Українська література 5-9 Іноземна мова (англійська) 6-9 (німецька).5-9 Інтегрований курс «Література» (зарубіжна) 5-9 Суспільствознавство Історія України (Вступ до історії) 5 Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс) 6 Історія України 7-9 Всесвітня історія 7-9 Основи правознавства 9 Мистецтво Музичне мистецтво 5-7 Образотворче мистецтво 5-7 Мистецтво 8-9 Математика Математика 5-6 Алгебра 7-9 Геометрія 7-9 Природознавство Природознавство 5 Біологія 6-9 Географія 6-9 Фізика 7-9 Хімія 7-9 Технології Трудове навчання 5-9 Інформатика 5-9 Здоров′я і фізична культура Основи здоров′я 5-9 Фізична культура Для здобувачів освіти 10-11 х класів (освітні галузі, предмети) Освітні галузі Предмети Класи Базові предмети Мови і літератури Українська мова 10-11 Українська література 10-11 Іноземна мова (англійська,німецька) 10-11 Зарубіжна література.10-11 Суспільствознавство Історія України 10-11 Всесвітня історія 10-11 Громадянська освіта 10 Математика Математика 10-11 Алгебра і початки аналізу 10-11 Геометрія 10-11 Природознавство Біологія і екологія 10-11 Географія 10-11 Фізика 10-11 Хімія 10-11 Здоров′я і фізична культура Фізична культура 10-11 Захист України 10-11 Вибірково-обов′язкові предмети Технології Інформатика 10-11 Технології 10-11 VІ. Форми організації освітнього процесу Організація освітнього процесу в Острожанському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів здійснюється відповідно до нових форм і методів сучасної освіти. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку. Пошук інновацій зосереджений на проведенні нестандартних уроків. Типи уроків: урок формування компетентностей; урок розвитку компетентностей; урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; урок корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу в закладі освіти є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, квести,  інтерактивні уроки, уроки з використанням інтегративних, проектних технологій, технологій розвитку критичного мислення. Для учнів 5-8,10 класів проводяться навчальні екскурсії та навчальна практика. Форми і зміст навчальної практики та екскурсій обрано так, щоб забезпечити вдосконалення набутих учнями практичних умінь і навичок із предметів, формувати інтерес і стійку мотивацію до навчання, створити умови для розвитку інтелектуальних і пізнавальних здібностей, а також внутрішню самореалізацію. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 VІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: Показник діяльності Форми і методи проведення моніторингу

1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці

1.1 Безпека та комфорт для навчання та праці приміщень і території закладу

1.2 Умови та організація харчування здобувачів освіти

1.3 Умови та організація медичного обслуговування здобувачів освіти

1.4 Обізнаність здобувачів освіти та працівників закладу з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримання їх Огляд території та приміщень Аналіз документів Спостереження Аналіз документів Спостереження Аналіз документів Перевірка знань

2. Організація освітнього процесу

 2.1 Створення умов для розвитку громадського самоврядування Опитування учасників освітнього процесу

2.2 Врахування вікових особливостей здобувачів освіти та відповідність їх освітнім потребам при складанні режиму роботи тарозкладу занять Аналіз документів

 2 3. Управлінська діяльність 3.1 Відстеження результативності річного планування Аналіз документів

3.2 Впровадження політики академічної доброчесності Спостереження за освітнім процесом. Анкетування учнів та батьків

3.3 Оприлюднення інформації про діяльність закладу на відкритих загальнодоступних ресурсах Аналіз функціонування сайту (змістове та інформаційне наповнення)

4. Кадрове забезпечення

4.1 Атестація працівників

4.2 Підвищення кваліфікації Спостереження за освітнім процесом, аналіз документів, анкетування учнів та батьків Аналіз документів вчителя, МО

4.3 Кількісно-якісний склад педагогічних працівників Аналіз статистичних даних 4.4 Залучення кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньоїпрограми Аналіз статистичних даних

5. Педагогічна діяльність педагогічних працівників

 5.1 Планування діяльності, аналіз її результативності Аналіз документів

5.2 Створення та/або використання освітніх ресурсів (електронних презентацій, відеоматеріалів, методичних розробок, вебсайтів, блогів тощо) Спостереження за освітнім процесом Опитування учасників освітнього процесу

5.3 Використання ІКТ в освітньому процесі Спостереження за освітнім процесом

6. Науковометодична робота

6.1 Здійснення інноваційної діяльності, участь у освітніх проектах Аналіз документів Аналіз статистичних даних

 6.2 Практика педагогічного наставництва, взаємонавчання Аналіз документів Опитування (анкетування) малодосвідчених працівників

7. Створення освітнього середовище, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

7.1 Планування та реалізація діяльності щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі Аналіз документів класних керівників, практичного психолога

7.2 Протидія булінгу, іншому насильству, дотримання порядку реагування на їх прояви Анкетування учасників освітнього процесу

 8. Моніторинг досягнення учнями результатів навчання

8.1 Якість та успішність навчальних досягнень учнів 5-11 класів з -української мови та літератури, -іноземної мови (англійської) -правознавства (9 кл) -музичного мистецтва (1-8 кл) -фізичної культури -образотворчого мистецтва та трудового навчання (1-4 кл) Спостереження за освітнім процесом Аналіз документів

8.2 Якість підготовки учнів до ДПА (ЗНО) Спостереження за освітнім процесом Аналіз документів

8.3 Ефективність роботи факультативів філологічного спрямування

8.4 Якість роботи з обдарованими учнями Спостереження за освітнім процесом Аналіз документів Збір статистичних даних

9. Система оцінювання здобувачів освіти

9.1 Отримання здобувачами освіти від педагогічних працівників інформації про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень результатів навчання Спостереження за освітнім процесом Аналіз документів Опитування здобувачів освіти та їх законних представників Аналіз документів

9.2 Об’єктивне оцінювання Спостереження за освітнім процесом

9.3 Аналіз результатів навчання здобувачів освіти Аналіз документів Статистичний аналіз даних

9.4 Впровадження системи формувального оцінювання Спостереження за освітнім процесом Аналіз документів Кадрове забезпечення освітньої діяльності;

У закладі загальної середньої освіти працює  педагогічний працівник, з них: 19 – працюючих, 1 – у соціальній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років: учитель вищої категорії – 8; учитель І категорії – 3; учитель ІІ категорії – 1; спеціаліст – 1. Мають звання: старший учитель – 3;

 Методична робота у 2019/2020 навчальному році продемонструвала здатність педагогів закладу загальної середньої освіти до пошуку ефективного вирішення освітніх проблем. Для покращення роботи щодо організації методичної роботи необхідно:

 1. Обговорити на засіданні педагогічної ради закладу результати методичної роботи за 2019/2020 навчальний рік та спланувати заходи щодо усунення недоліків.

2. Продовжувати поповнювати матеріально-технічну базу методичного кабінету згідно з сучасними вимогами.

3. Продовжувати роботу щодо реалізації програми роботи з обдарованими учнями, впровадження інноваційних та інтерактивних технологій.

4. Своєчасно направляти на курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які атестуються або працюють не за фахом.

5. Удосконалювати систему методичної роботи щодо вивчення, узагальнення ППД вчителів закладу, району та області.

6. Активізувати участь учнів і вчителів у педагогічних майстернях, фестивалях, конкурсах педагогічної творчості. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності

До послуг учнів 12 класних кімнат з яких кабінет музичного мистецтва, української мови та літератури, географії та комп’ютерний клас (6 ПК), футбольний та волейбольний майданчики, спортивний майданчик , їдальня. Бібліотечний фонд нараховує – 9342 примірників художньої та навчальної літератури, у тому числі підручників - 5923: для 1 - 4 класів - 1571; для 5 - 9 класів - 3363; для 10 - 11 класів – 989.

Якість проведення навчальних занять Методична робота: підвищення наукового та фахового рівня педагогів, їх підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження в шкільну практику передового педагогічного досвіду. Виховна робота: рівень вихованості учнів, профілактична робота з учнями девіантної поведінки, якість роботи класних керівників, участь батьків у виховному процесі, результативність проведення загально шкільних заходів, спортивно-масова робота, організація патріотичного, морального та естетичного виховання. Освітня діяльність: медичне, матеріально-технічне, навчально-методичне, інформаційне, психологічне забезпечення, техніка безпеки, охорона праці.  Показники контролю за медичним елементом: санітарно-гігієнічний режим; здоров’я і фізичний розвиток учнів; лікувально-профілактичні заходи; режим і якість харчування. Показники контролю за інформаційним елементом: керівні і нормативні документи про освіту; інформаційні технології; аналітичні документи. Контроль за якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти Рівень знань, умінь і навичок учнів є головним критерієм в оцінці роботи вчителя. Контроль за якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти передбачає такі завдання: 1) виявлення фактичного рівня знань, умінь і навичок учнів та відповідність їх програмним вимогам; 2) з'ясування причин низької успішності учнів класу або окремих учнів; 3) вивчення системи роботи вчителя з відстаючими учнями з метою попередження недоліків та ліквідації прогалин у знаннях, а також системи роботи з обдарованими учнями; 4) надання методичної допомоги вчителеві щодо підвищення якості знань, умінь і навичок учнів, удосконалення форм і методів роботи з невстигаючими, а також з творчо обдарованими учнями. Основними методами контролю є спостереження уроків, усне опитування учнів за раніше складеними питаннями, опитування учнів у кінці уроку (5-7 хв.), короткочасні письмові роботи, письмові контрольні роботи після вивчення теми, в кінці семестру, навчального року. До складання текстів контрольних робіт залучаються керівники шкільних методичних об’єднань. Директор або заступник директора з навчально-виховної роботи перевіряють об'єктивність оцінки знань, умінь і навичок здобувачів освіти, відповідність її нормативним вимогам щодо оцінювання, наявності достатньої кількості оцінок для виставлення тематичної оцінки та за семестр. Результати контролю за якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради школи, методичних об’єднань, оформляються наказом по школі.

VІІІ. Перелік навчальних програм

Перелік навчальних програм для 1-3-х класів Назва навчальної програми  Типова освітня програма для 1-2 класів (автор Шиян), (затверджена наказом МОН України від 08.10.2019 № 1272) Типова освітня програма для 3-4 класів (автор Шиян), (затверджена наказом МОН України від 08.10.2019 № 1273)

Перелік навчальних програм для 4 класу (затверджені наказом МОН України від 29.05.2015 № 584) Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класів Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класи  Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи  Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи  Основи здоров'я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи  Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи 9Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи  Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи 1Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 3–4 класи  Літературне читання.

 Перелік навчальних програм для 5-9 класів (затверджені наказами МОН України від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)  Українська мова, Українська література, Біологія,  Всесвітня історія,  Географія, Інформатика,  Історія України,  Математика,  Мистецтво  Основи здоров’я .

 Перелік навчальних програм для 10- 11 х класів (затверджені наказами МОН України від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539). Українська мова рівень стандарту ,Українська література рівень стандарту, Біологія і екологія рівень стандарту, Зарубіжна література рівень стандарту , Іноземні мови рівень стандарту. Історія України рівень стандарту,. Всесвітня історія рівень стандарту, Громадянська освіта (інтегрований курс) рівень стандарту, Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) рівень стандарту, Трудове навчання , Фізика  та Астрономія стандарту. Організація освітнього процесу заснована на досягненні очікуваних результатів, зазначених у Типових освітніх програмах трьох ступенів навчання.

IX. Додатки Додаток 1-6

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до робочого  навчального плану

Острожанського закладу загальної середньої освіти  І-ІІІ ступенів

Соколівської сільської ради

      Робочий навчальний план на 2020/2021 навчальний рік  враховує основні вимоги   - Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017, що набув чинності 28.09.2017,   - постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»,  - постанови  Кабінету  Міністрів України  від 23.11.2011 № 1392  «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»; - наказів Міністерства освіти і науки України №268 від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-3 класів закладів загальної середньої освіти»,   - відповідно до  наказів №405,407,408 від 20.04.2018, згідно рекомендацій листа Міністерства освіти і науки України №1/9-254 від 20.04.2018 «Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів», - Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.2.008-01);  - наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів

Робочий навчальний план на 2020-2021 навчальний рік складений:

Школа І ступеня  1-3 клас за типовою освітньою програмою розробленою під керівництвом Р.Б. Шияна (2018р) та наказу МОН «про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня» № 407 від 20.04.2018. 4 клас працює за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови кабінету Міністрів України від 20.04.2011 року №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти». (Таблиця 1)

Школа ІІ ступеня (5-9 класи) – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова освіта) розроблена  на виконання Закону України «Про освіту» та постанови кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної  загальної середньої освіти».(Таблиця 10)

Школа ІІІ ступеня (10-11 класи) за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена  на виконання Закону України «Про освіту» та наказу МОН від 20.04.18 № 408 (Таблиця 2) Відповідно до наказу МОН від 30 березня № 464 назву навчального предмету «Захист Вітчизни» змінено на «Захист України»

  Під час підготовки та розробки навчального плану передувала система заходів з боку адміністрації і педагогічного колективу школи, що була спрямована на визначення пріоритетних напрямків у загальноосвітній підготовці учнів, котра включала в себе:

• роботу з учнями;
• роботу з батьками;
• роботу з педагогічними кадрами;
• простеження професійного самовизначення випускників.

Врахувавши усі чотири попередні критерії, години варіативної частини навчального плану були розподілені таким чином:

ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА

Школа І ступеня

-оскільки у початковій ланці не всі швидко засвоюють насичену програму, було прийнято рішення  ввести у 1,2 та 4 класах по 1 годині індивідуальні заняття, що дало змогу вчителям приділити більше уваги учням з низьким рівнем знань;

-з метою розвитку та вдосконалення практичних навичок логічно правильно міркувати, критично мислити, аналізувати ситуації «запитання-відповідь», логічно конкретно ставити запитання і давати відповіді на них, виявляти міркування, вихідні положення та наслідки, що містяться в тексті у  3 класі було введено  1 годину «Логіки»;

-«Християнська етика» у 3 класі  1 год. було введено з метою формування у дітей високоморальних якостей, патріотичної та громадянської свідомості, ціннісних орієнтирів, які ведуть людину шляхом пізнання Істини, Добра, Краси.

  Школа ІІ ступеня

Враховуючи побажання учнів та батьків, в основній школі (5-9 кл.) було введено курси за вибором та факультативи:

- «Сторінками дитячої літератури – 5-7 класи по 1 год. з метою формування читацького інтересу до літературних творів .

- «Практикум з культури  української мови» у 9 класі 0,5 год. з метою поглиблення знань учнів;

 - «Історія рідного краю» - 8-9 клас по 1 год., з метою вивчення історії села та Черкаської області.

 Школа ІІІ ступеня

Враховуючи потреби учнів, побажання батьків , кадрове забезпечення у 10-11 класах вивчалися курси за вибором та факультативи:

• «Визначні постаті України» - 10 клас 1 год. з метою виховання патріотизму, особистості, активного, компетентного громадянина, людини з гуманістичними та демократичними принципами;
• «Теорія літератури» - по в 10 класі (0,5год), 11класі (1 год) к з метою поглиблення та розширення знань учнів, якісної підготовки до ЗНО;
• «Основи культури мовлення» - 11 клас по 0,5 год., з метою грамотної, мовленнєво-компетентної особистості;
•  «Курс довузівської підготовки» - 11 клас 1 год., з метою поглиблення знань учнів з української мови, підготовки до ДПА та ЗНО;
• Математика індивідуальна  9,10, 11 клас з метою поглиблення знань та якісної підготовки до ЗНО.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2019-2020 навчальний рік розпочинається 1 вересня – День знань – і закінчується не пізніше 1 липня 2020 року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

Державна підсумкова атестація в 4, 9, 11-х класах буде проведена відповідно для чинного законодавства у терміни, визначені відповідно Міністерство освіти і науки, молоді  та спорту України.

По закінченню навчального року здійснюється річне оцінювання навчальних досягнень учнів усіх класів.

Заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем. Навчання проводиться в одну зміну.

Навчальний план на 2020-2021 навчальний рік

Острожанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

Соколівської сільської ради

для початкової школи

Директор ________ О.В. Бурлака

Навчальний план на 2020-2021 навчальний рік

Острожанського закладу загальної середньої освіти  І-ІІІ ступенів

Соколівської сільської ради

базова освіта

Директор ________ О.В. Бурлака

Навчальний план на 2020-2021 навчальний рік

Острожанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

Соколівської сільської ради

профільна середня освіта (універсальний профіль)

Директор ________О.В. Бурлака

Додаток 7

Режим роботи 

Острожанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

Соколівської сільської ради

1. Навчальний тиждень – п’ять днів.

2. Заняття проводяться в одну зміну .

 3. Початок занять першої зміни о 8.30.

Тривалість уроків становить: у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин, у 5-11-х класах – 45 хвилин.

Розклад дзвінків для учнів 1 класу Тривалість уроків

 Перерва 1 урок – 8.30 – 9.15 ,перерва 10 хвилин

2 урок – 9.25 – 10.010, перерва 20 хвилин

 3 урок – 10.30 – 11.15 , перерва 20 хвилин

4 урок – 11.35 – 12.20 , перерва10 хвилин

5 урок – 12.30 – 13.15, перерва 10 хвилин

6 урок – 13.25 – 14.10, перерва 10 хвилин

7 урок 14.20 – 15.05.

Додаток 6

ПОЛОЖЕННЯ

про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Острожанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Соколівської сільської ради.

 І. Загальні положення

1. Положення про академічну доброчесність закладу (далі – Положення) є внутрішнім підзаконним нормативним документом, який спрямований на забезпечення якісних освітніх послуг наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу.

2. Положення розроблено на основі Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції України, законів України «Про освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», Статуту закладу, правил внутрішнього розпорядку. 3. Дотримання академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу Острожанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Соколівської сільської ради.

II. Принципи, норми етики та академічної доброчесності Закладу

1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження освітньої (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

 2. Порушеннями академічної доброчесності згідно з ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається: академічний плагіат, само плагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.

3. Етика та академічна доброчесність забезпечуються:

3.1. учасниками освітнього процесу шляхом: - дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про наукову і науково-технічну творчість», «Про авторське право і суміжні права», «Про видавничу справу», «Про запобігання корупції», Правил внутрішнього трудового розпорядку; - утвердження позитивного іміджу Закладу, примноження його традицій; - дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків; - запобігання корупції, хабарництву; - дотримання вимог спеціальних законів щодо виконання правил академічної доброчесності та даного Положення, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей; - дотримання норм про авторські права; - надання правдивої інформації про результати власної навчальної (освітньої, наукової, творчої) діяльності; - невідворотності відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.

 3.2. здобувачами освіти шляхом: - самостійного виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА); - особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами. 3.3. педагогічними працівниками шляхом: - надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній діяльності інноваційних здобутків у галузі освіти; - обов'язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення; - незалежності професійної діяльності від політичних партій, громадських і релігійних організацій; - підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення та підвищення кваліфікації; - дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики; - об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів освіти; - здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; - інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення.

 III. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів порушення педагогічної етики та академічної доброчесності

1. При прийнятті на роботу працівник знайомиться з цим Положенням.

 2. Заступники директора Закладу: - забезпечують попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікацій; - використовують у своїй діяльності (рецензування робіт на курси різного рівня, на присвоєння педагогічного звання) та рекомендують учителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат. Педагогічні працівники в процесі своєї освітньої діяльності дотримуються етики та академічної доброчесності, умов цього Положення, проводять роз'яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування).

 3. Для прийняття рішення про призначення відповідальності за списування створюється Комісія з попередження списування здобувачами освіти (далі – Комісія) у складі класного керівника, вчителя-предметника, представника учнівського самоврядування класу.

4. Комісія, в разі встановлення фактів списування, надає рекомендації щодо обрання форми відповідальності (повторне проходження оцінювання, відповідного освітнього компонента освітньої програми) з урахуванням індивідуальних результатів освітньої діяльності здобувача.

 IV. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

1. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчесності визначають спеціальні закони та дане Положення. Порушення академічної доброчесності Суб’єкти порушення Обставини та умови порушення академічної доброчесності Наслідки і форма відповідальності Орган/посадова особа, який приймає рішення про призначення виду відповідальності Списування Здобувачі освіти - самостійні роботи; -контрольні роботи; -моніторинги якості знань Повторне письмове проходження оцінювання Термін - 1 тиждень або повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми Учителіпредметники Державна підсумкова атестація Повторне проходження ДПА Атестаційна комісія І етап (шкільний) Всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсів Робота учасника анулюється, не оцінюється. У разі повторних випадків списування учасник не допускається до участі в інших олімпіадах, конкурсах Оргкомітет, журі Необ'єктивне оцінювання результатів навчання здобувачів Педагогічні працівники Свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання: Педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії Адміністрація закладу, атестаційні комісії усіх рівнів освіти - усні відповіді; - домашні роботи; - контрольні роботи; - лабораторні та практичні роботи: -ДПА; - тематичне оцінювання; - моніторинги; - олімпіадні та конкурсні роботи оцінювання навчальних досягнень. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічних звань Обман: Фальсифікація Фабрикація Плагіат Педагогічні працівники як автори Навчальнометодичні освітні продукти, створені педагогічними працівниками: - методичні рекомендації; - навчальний посібник; - навчальнометодичний посібник; - наочний посібник; - практичний посібник; - навчальний наочний посібник; - збірка; - методична збірка; - методичний вісник; - стаття; - методична розробка Встановлення порушень такого порядку як спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих розробок, ідей, синтезу або компіляції чужих джерел, використання Інтернету без посилань, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавлені раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії Педагогічна та методичні ради Закладу, атестаційна комісія

V. Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників

1. Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників - незалежний орган для розгляду питань, пов'язаних із порушенням цього Положення та моніторингу щодо взаємного дотримання усіма учасниками освітнього процесу морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення.

2. До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та здобувачів освіти. Персональний склад Комісії затверджується рішенням педагогічної ради. Термін повноважень Комісії - 1 рік.

3. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу. 4. Комісія звітує про свою роботу двічі на рік.

VI. Прикінцеві положення Положення ухвалюється педагогічною радою закладу більшістю голосів і набирає чинності з моменту затвердження наказом директора Закладу.